Що таке сервери імен DNS і як вони працюють
Автор: Редакція Domeny.ForSale Опубліковано
Коротко: Сервери імен DNS надають інформацію про домен, зокрема вказують адресу сервера сайту та сервери, що обслуговують пошту. У панелі реєстратора домену під «серверами імен» зазвичай мають на увазі авторитетні сервери — ті, що зберігають актуальну конфігурацію DNS домену. Вони не зберігають сам сайт, а вказують, де розміщені пов’язані з доменом сервіси.
Як сервери імен допомагають відкрити сайт
DNS, тобто система доменних імен, дає змогу знайти технічну інформацію, пов’язану зі зрозумілим іменем, як-от example.com. Одне з її завдань — визначити IP-адресу, тобто мережеву адресу, потрібну для з’єднання із сервером. DNS також обробляє інформацію, що стосується пошти, перевірки домену та інших сервісів.
Коли ви вводите адресу сайту в браузері, пристрій зазвичай звертається до сервера-посередника, який називається рекурсивним резолвером. Його може надавати інтернет-провайдер, компанія або публічний постачальник DNS. Резолвер шукає відповідь у кеші, а якщо її там немає — надсилає запити до відповідних серверів DNS.
Спрощено пошук відповіді відбувається так:
- Кореневі сервери DNS вказують сервери, відповідальні за доменну зону верхнього рівня, наприклад
.com. - Сервери цієї зони вказують сервери імен, що обслуговують конкретний домен.
- Авторитетний сервер імен повертає потрібний запис, наприклад IP-адресу вебсервера.
- Браузер використовує отриману інформацію для встановлення з’єднання.
Не кожне відвідування сайту потребує проходження всього цього шляху. Збережені відповіді дають змогу обійтися без частини запитів.
Сервери імен, записи DNS і хостинг — різні речі
Авторитетний сервер відповідає на основі конфігурації домену, за який він відповідає. Такий набір записів називається зоною DNS, а окремі записи — записами DNS. Імена серверів, що обслуговують домен, часто мають вигляд, подібний до ns1.example.net і ns2.example.net.
Хостинг — це послуга, що надає ресурси для роботи сайту, наприклад місце для файлів і бази даних. Реєстратор дає змогу зареєструвати домен і продовжувати його реєстрацію. Одна компанія може надавати всі ці послуги, але домен, DNS, сайт і пошту цілком можуть обслуговувати чотири різні постачальники.
Найпоширеніші записи виконують такі завдання:
| Запис | Для чого потрібен |
|---|---|
| A / AAAA | Вказує адресу IPv4 / IPv6, пов’язану з іменем. |
| CNAME | Створює псевдонім, тобто посилання одного імені на інше. |
| MX | Вказує сервери, що приймають пошту для домену. |
| TXT | Зберігає текст, зокрема для перевірки домену й автентифікації пошти. |
| NS | Вказує авторитетні сервери імен для зони. |
Зміна серверів імен не переносить файли сайту чи поштові скриньки. Вона змінює джерело, з якого отримуватиметься конфігурація DNS. Якщо нова конфігурація неповна, частина сервісів може перестати працювати, навіть якщо хостинг оплачено.
Коли змінювати сервери імен, а коли — лише запис
Якщо ви переносите сайт на інший хостинг, часто достатньо змінити записи, які вказав новий постачальник, наприклад A, AAAA або CNAME. Тоді не потрібно переносити все обслуговування DNS. Поштові записи можуть залишитися без змін, якщо пошта й надалі працює в попереднього оператора.
Зміна серверів імен має сенс, коли ви хочете передати керування всією зоною DNS іншому постачальнику. Це може бути окремий сервіс DNS або платформа, для якої обраний спосіб налаштування потребує такої зміни. Вимоги слід перевірити в актуальній документації конкретного сервісу.
Приклад: ваш домен зареєстровано в реєстратора A, сайт розміщено на хостингу B, а пошту обслуговує постачальник C. Ви переносите лише сайт на хостинг D. Якщо поточний сервіс DNS дозволяє редагувати потрібні записи, можна змінити адресу сервера сайту, не змінюючи серверів імен і поштових записів. Це зменшує обсяг змін і ризик пропустити налаштування інших сервісів.
Як безпечно змінити сервери імен DNS
Сервери імен зазвичай змінюють у панелі реєстратора домену, у налаштуваннях делегування. Делегування визначає, які сервери мають відповідати за DNS домену. Саме лише додавання записів NS у поточну зону зазвичай не замінює зміни делегування в реєстратора.
Перед перемиканням виконайте кілька кроків:
- Збережіть поточну конфігурацію. Врахуйте сайт, піддомени, пошту, записи для перевірки та автентифікацію пошти.
- Створіть зону в нового постачальника. Скопіюйте потрібні записи та перевірте правильність адрес і імен. Автоматичний імпорт може виявити не все.
- Перевірте DNSSEC. Це механізм перевірки автентичності відповідей DNS. Якщо він активний, дотримуйтеся процедури переходу між постачальниками; невідповідний запис DS у батьківській зоні може призвести до того, що резолвери, які перевіряють DNSSEC, відхилятимуть відповіді.
- Введіть точні імена нових серверів у панелі реєстратора відповідно до інструкції оператора DNS.
- Залиште попередній сервіс DNS активним на час переходу та перевірте сайт, піддомени, надсилання й отримання пошти.
Коли зміна стане видимою та як її перевірити
Відповіді DNS зберігаються в кеші протягом часу, визначеного параметром TTL. Тому різні пристрої та резолвери певний час можуть використовувати різні версії конфігурації. Під час зміни серверів імен важливі також кешовані дані делегування, а не лише TTL записів сайту.
Немає єдиного гарантованого строку, за який набуває чинності будь-яка зміна DNS. Завчасне зменшення TTL може допомогти під час зміни записів, але не видаляє вже збережених відповідей і не прискорює автоматично весь процес зміни делегування. Орієнтовний час та умови переходу уточніть у реєстратора й оператора DNS.
Щоб перевірити, які сервери вказані для домену, можна скористатися командою dig NS example.com або nslookup -type=NS example.com. Результат від одного резолвера ще не підтверджує, що всі кеші оновилися. Перед зміною насамперед з’ясуйте, де розміщена активна зона DNS: саме там потрібно редагувати записи, щоб зміни впливали на роботу домену.
Читайте також
