Відомі випадки доменного тайпсквотингу
Автор: Редакція Domeny.ForSale Опубліковано
Коротко: Тайпсквотинг полягає в реєстрації адрес, схожих на справжній домен, щоб скористатися друкарською помилкою або неуважністю користувача інтернету. Відомі справи стосуються, зокрема, брендів Verizon, Microsoft і сайтів, трафік яких перехоплював John Zuccarini. Такі домени використовували для показу реклами, перенаправлень, виманювання даних або перешкоджання користувачеві залишити сторінку.
У чому саме полягає тайпсквотинг
Тайпсквотинг — це різновид кіберсквотингу, тобто використання доменів, пов’язаних із чужою назвою або торговельною маркою. Його характерна риса — помилка, якої користувач може припуститися під час введення адреси: пропущена літера, заміна символів, неправильний порядок або зайвий символ.
Якби правильною адресою був умовний домен bezpiecznybank.pl, зловмисник міг би зацікавитися варіантами на зразок bezpiecznybnak.pl або bezpieczny-bank.pl. Перший використовує переставлення літер, а другий не є друкарською помилкою в точному значенні, проте може виконувати ту саму функцію — на перший погляд здаватися достовірним.
Не кожен схожий домен автоматично є незаконним. Значення мають, зокрема, спосіб його використання, ризик плутанини, права на назву та намір реєстранта. Оцінка конкретного випадку може потребувати аналізу правил реєстру, процедур вирішення спорів і застосовного законодавства.
John Zuccarini і масове перехоплення помилкових адрес
Одним із найвідоміших тайпсквотерів був John Zuccarini. Він реєстрував численні домени з помилками в назвах популярних сайтів і брендів. Людина, яка помилялася під час введення адреси, потрапляла на сайти, що заробляли на рекламі або перенаправленнях; частина з них також вела до порнографічного контенту.
З його діяльністю пов’язують механізм під назвою mousetrapping. Він полягав у відкритті нових вікон браузера або створенні перешкод для виходу із сайту, завдяки чому випадкове відвідування генерувало додаткові покази реклами. Справами Zuccarini займалися американські органи влади та суди, а його прізвище стало прикладом комерційного використання масово зареєстрованих адрес із помилками.
Цей випадок показує, що тайпсквотинг не обов’язково одразу означає викрадення пароля. Сам трафік випадкових користувачів може мати цінність, якщо власник домену монетизує кожне відвідування.
Verizon проти OnlineNIC
Гучний спір компанії Verizon із реєстратором OnlineNIC стосувався сотень адрес, схожих на торговельні марки американського телекомунікаційного бренду. Серед них були варіанти з помилковим написанням назви Verizon. Домени спрямовували трафік на сторінки з рекламою та комерційними посиланнями.
Американський суд ухвалив у цій справі заочне рішення на користь Verizon і присудив значну компенсацію, передбачену законом. Цю справу часто згадують, оскільки вона стосувалася не однієї випадкової адреси, а організованого портфеля доменів, що заробляли на схожості із захищеним брендом.
Вона також показує різницю між захисною реєстрацією та тайпсквотингом. Компанія може придбати найочевидніші варіанти власного домену з помилками й налаштувати перенаправлення з них на правильний сайт. Третя особа, яка реєструє ті самі варіанти, щоб отримувати вигоду з помилок клієнтів, діє із зовсім іншою метою.
Справа Microsoft проти Shah
Microsoft подав позов проти Amar Shah і пов’язаних суб’єктів через домени, що нагадували назви його продуктів і послуг. Звинувачення охоплювали реєстрацію варіантів із помилковим написанням і спрямування користувачів на сторінки з рекламою. Спір завершився мировою угодою, яка передбачала виплату коштів і передачу доменів.
Важливою тут була повторювана модель дій: багато схожих адрес, використання впізнаваності бренду та монетизація відвідувань, спричинених помилкою. Одна помилка може здаватися нешкідливою, проте ціла мережа таких доменів дає змогу перехоплювати трафік, пов’язаний із різними продуктами або послугами однієї компанії.
Друкарська помилка, омограф і оманливе закінчення
Не всі домени-пастки є класичним тайпсквотингом. Омографічна атака використовує символи, які виглядають схоже, хоча є різними знаками — наприклад, латинський a і його відповідник з іншого алфавіту. Натомість заміну закінчення, наприклад .com на інше, іноді називають помилкою в TLD або імітацією за допомогою схожого домену.
Для користувача термінологічне розмежування має менше значення, ніж результат. Перед входом в обліковий запис або оплатою слід перевірити всю адресу, а не лише назву на її початку. Безпечніше відкривати сайт банку, магазину або корпоративну панель із закладки, ніж вводити домен вручну чи переходити за посиланням, надісланим у повідомленні.
Як зменшити ризик для обох сторін
Власнику бренду варто спочатку визначити кілька найімовірніших помилок: пропущену літеру, подвійний символ, переставлення сусідніх літер і неправильне закінчення. Зареєструвати кожен можливий варіант зазвичай нереально, тому пріоритетними мають бути адреси, пов’язані з входом в обліковий запис, платежами та обслуговуванням клієнтів. Корисно також відстежувати нові домени, схожі на назву компанії.
Після виявлення підозрілої адреси слід зберегти докази її використання, встановити оператора та перевірити відповідну процедуру вирішення спору. Залежно від закінчення та обставин це може бути повідомлення про зловживання, арбітражна процедура, наприклад UDRP, або звернення до суду. Це загальна інформація, а не індивідуальна юридична консультація; актуальні правила й вимоги до доказів потрібно уточнити в оператора реєстру, організації, що проводить процедуру, або юриста.
Практичний наступний крок простий: збережіть найважливіші сервіси в закладках, а в компанії вже сьогодні перевірте кілька найочевидніших варіантів із помилками для домену, який використовують для пошти та платежів.
Дивіться також: Домен і фішинг — як захистити клієнтів від видавання себе за інших?
Читайте також
